Сипаттама
Лукаш, син простої селянки-вдови, сидить сам, прихилившись до берези, з сопілкою в руках, очі йому заплющені, на устах застиг щасливий усміх. Він сидить без руху, притулившись до берези. Сніг шапкою наліг йому на голову, запорошив усю постать і падає, падає без кінця... А він замерз намертво
Үлгі
openjourney-v4
Кескінді Жасау Кескінді Өңдеу
Қосымша мүмкіндіктермен жақсырақ сапалы нәтижелер алыңыз
PRO болыңыз
син простої
простої селянки-вдови
щасливий усміх
Лукаш
устах застиг
застиг щасливий
берези
сидить сам
очі йому
йому заплющені
Қатысты суреттер
Сипаттама
Лукаш, син простої селянки-вдови, сидить сам, прихилившись до берези, з сопілкою в руках, очі йому заплющені, на устах застиг щасливий усміх. Він сидить без руху, притулившись до берези. Сніг шапкою наліг йому на голову, запорошив усю постать і падає, падає без кінця... А він замерз намертво
#openjourney-v4
Кескінді Жасау Кескінді Өңдеу
Қосымша мүмкіндіктермен жақсырақ сапалы нәтижелер алыңыз
PRO болыңыз